Кожен із нас отримав життя, а разом із ним і особливе своє покликання. Дар, який я отримав від Бога з любови, хочу сам дарувати з любови до інших. Бо ж отримав це задарма і хочу давати задарма. Але принципово те, чи ми хоч трохи свідомі цього? Чи розуміємо, що отримали життя без будь-якої нашої заслуги.
Так, ми завжди можемо зі своїм життя робити все, що хочемо, бо ж Господь дав нам свободу. Однак небезпечно втратити розуміння того, що ціле наше життя отримане від Бога, і насамперед його треба дарувати іншим. Інакше неминуче створимо собі якусь ідеологію, придумуємо власну інструкцію щодо того, як використовувати своє життя, але це самогубство для нас.
Саме тому так важливо розпізнати Божий план щодо себе. Бо лише в той спосіб пізнаємо правду про себе і будемо безмежно щасливі. Тоді це провадить нас до бажання жертвування себе все більше. Бо ж особа прагне дарувати себе, за ту любов, яку отримала від Бога.